Посвящено Артему

Згорнувшись клубочком, накрив хвостом лапки,
Лежить на холодній землі котенятко
І я, ідучи по асфальтній доріжці,
Затримав свій погляд на бідному крішці

- Ходімо зі мною! Тебе нагодую
Від холоду, вітру та снігу врятую
Пухнастої шкірки торкнувся зукління
Навколо лунало гучне муркотіння

Я вірю, що в кожному людському серці
Ми знайдемо відклик, що як у люстерці
Відбилось весіннього сонця проміння
Зростивши зелену рослинку з насіння

Так і любов, що у діток вкладали
Батьки, як їх ніжно ночами гойдали
Допоможе всім в світі счасливими стати
Давайте ж про менших братів наших дбати!

декабрь 2010